Виявлено, що систематичні заняття фізичними вправами запобігають виникненню хвороб, покращують імунну систему, а також прискорюють відновлення функцій всіх систем і органів людського організму. Найбільш позитивний результат дають за­няття фізичними вправами на серцево-судинну, дихальну, нер­вову та інші системи. Однак, слід пам'ятати, що фізичні вправи мають оздоровчий ефект тільки при правильному підборі їх відпо­відно до захворювання та правильному їх дозуванні. При цьому також потрібно враховувати вік, стать, фізичну підготовленість і працездатність, функціональні можливості організму, тяжкість захворювання тощо.
Фізична культура і спорт - дієві засоби для виховання всебічно гармонійного розвитку особистості, які поєднують в собі освітню, оздоровчу, виховну та інші ланки.
Освітня сторона спрямована, перш за все, на засвоєння теоретичних знань у галузі фізичного виховання та спорту, оволодіння руховими уміннями і навичками, які необхідні в житті, та використання їх у практичній діяльності. Це знання про розви­ток фізичної культури і спорту, їх вплив на організм людини і різні сторони діяльності, це усвідомлене засвоювання рухових умінь і навичок, їх застосування у житті.
Зв'язок розумового виховання з фізичною культурою і спортом — багатосторонній. На заняттях фізичними вправами набуваються знання про раціональний спосіб виконання рухо­вих дій, застосування їх у тому чи іншому виді діяльності. За­няття фізичною культурою і спортом допомагають розвитку пам'яті, особливо рухової та зорової, вдосконаленню уваги, її точності та якості. У добре підготовленої людини менший час реакції переключення від однієї дії до іншої, краща розумова працездатність і її стійкість, більша кількість смислових опе­рацій за визначений проміжок часу. Відновлення загальної і розумової працездатності проходить значно швидше і ефектив­ніше, коли розумова діяльність чергується з фізичною. Однак, слід пам'ятати, що тільки оптимальні фізичні навантаження по­зитивно впливають на всі вище перераховані прояви.
Одним із основних показників всебічно гармонійного роз­витку людини є її здоров'я. Його збереження і зміцнення, підви­щення рівня фізичної підготовленості і працездатності, продов­ження творчої активності - соціальні завдання нашої країни в галузі фізичної культури і спорту. Фізичний стан людини зале­жить від багатьох факторів, основними з яких є природні (спад­ковість, морфофункціональні особливості тощо) і соціальні (умо­ви життя, виробнича діяльність). Фізичний розвиток людини -це керований процес. За допомогою спеціально організованих спортивних заходів та занять фізичними вправами, раціонально­го харчування, режиму праці та відпочинку, інших факторів, можна, значною мірою, змінювати показники рухової активності (силу, швидкість, витривалість, гнучкість, спритність тощо), будову тіла, фізичну функціональну підготовленість, цілеспря­мовано удосконалювати регуляторні функції нервової системи, збільшувати структурні параметри і покращувати функціональні можливості всіх систем і органів людського організму, особливо дихальної і серцево-судинної. Показником фізичного розвитку людини вважають тілобудову та розвиток її рухових якостей.
Заняття фізичними вправами покращують процес компен­саторно-пристосувальних реакцій організму під час старіння, є запобіжним засобом його перебігу, сповільнюють інволюції ди­хальної системи і цим самим продовжують життя і творчу ак­тивність людини.
Виховна сторона всебічно гармонійного розвитку забез­печує соціальне формування особистості відповідно до соціаль­ного стану суспільства. Сюди відносяться патріотичне, мораль­но-вольове, естетичне виховання.
Заняття фізичною культурою і спортом, виступи на зма­ганнях, особливо великого рангу (першості Європи, світу, олімпійські ігри тощо) виховують любов до Батьківщини, за яку виступає колектив, де виховувався спортсмен, повагу до тренера. Особливо ці почуття проявляються під час підняття національного прапора та виконання державного гімну.
Під час занять фізичними вправами та спортом розвивають­ся і такі якості: сила волі, сміливість, самовладання, рішучість, упевненість у своїх силах, витримка, дисципліна, підпорядкуван­ня своїх вчинків меті команди і колективу, вольові зусилля подо­лання втоми на тренувальних заняттях та змаганнях, подолання різних труднощів (біль, небажання тренуватися чи змагатися тощо), подолання негативних емоцій, нервово-стресових явищ (травми, зустріч з відомим сильнішим суперником тощо). Особ­ливо проявляються ці риси характеру на спортивних змаганнях, де доля перемоги колективу залежить індивідуально від кожного учасника команди. У спортивній боротьбі, як ніде розкриваються і виховуються такі риси характеру, як розсудливість, благо­родність, порядність, чесність, доброзичливість, повага до супер­ника, чесна боротьба тощо.
Велику силу впливу має фізична культура і спорт на естетичне виховання. Вони розвивають у людини здатність сприймати, відчувати, правильно розуміти, оцінювати прекрасне у вчинках і особливо в рухах. Під впливом занять пропорцій­но і гармонійно розвивається форма тіла (витонченість, постава, розвиток мускулатури тощо), більш точними, досконалі­шими і цілеспрямованими стають рухи, зменшуються фізичні зусилля, зростає раціональність та естетичність їх виконання.
За допомогою спорту, особливо таких видів, як художня, спортивна і ритмічна гімнастика, фігурне катання, акробатика, стрибки у воду, із парашутом, розвивається правильність розу­міння краси рухів людини. Альпінізм, туризм, парусний спорт, планеризм дозволяють сприйняти прекрасне, що оточує нас в природі.
Особливо великий ефект на розвиток естетичного вихо­вання мають гімнастичні виступи, спортивні змагання, масові спортивні свята, показові виступи, фізкультурні паради та інші спортивно-видовищні заходи, в процесі яких спортсмени чи фізкультурники демонструють не тільки злагоджені рухи, дії, але й виховують відчуття прекрасного, естетичні смаки, ідеали, потребу їх реалізації у повсякденному житті.
Важливою ознакою системи фізичного виховання є і підго­товка людини до високопродуктивної праці та захисту Батьків­щини. Вона визначає практичну роль фізичного виховання в суспільстві.
Уже на ранніх етапах розвитку людства фізичні вправи були одним з найактивніших засобів підготовки людини до тру­дової і військової діяльності. З розвитком суспільства зростає роль фізичної культури і спорту в підготовці до професійної праці і захисту Батьківщини. Особливого значення набувають вони в наш час - час науково-технічного прогресу, автомати­зації, комплексної механізації та інтенсифікації виробничих відносин, коли професійна діяльність вимагає розумового на­пруження, точних і швидких рухів та дій, координаційних здібно­стей та розвитку фізичних якостей. З покращанням фізичної підготовки (розвитком швидкості, сили, витривалості, гнучкості, спритності), зміцнення здоров'я та підвищення рівня розвитку життєво важливих рухових умінь і навичок прискорюється навчання і оволодіння руховими діями і навичками, які необхідні в професійній діяльності.